різниця між високим та низьким напругом
Високе напруги та низьке напруги представляють собою дві різні категорії електричної енергії, які виконують різні функції у наших електричних системах. Висока напруга, зазвичай вища за 1000В, головним чином використовується для передачі енергії на великі відстані завдяки її ефективності у зменшенні втрат енергії. Більша напруга дозволяє електрицтву переміщатися через лінії передачі з мінімальним опором, що робить її ідеальною для масового розподілу енергії від електростанцій до підстанцій. Навпаки, системи низької напруги, що працюють нижче 1000В, призначені для кінцевого розподілу та безпосереднього використання споживачами у домашніх умовах, офісах та багатьох комерційних будівлях. Ці системи зазвичай працюють на стандартних напругах, таких як 120В або 240В у житлових умовах. Головна технологічна відмінність полягає у інфраструктурі та вимогах безпеки. Системи високої напруги потребують спеціалізованого обладнання, широкого ізольування та значних безпечних відстаней, тоді як системи низької напруги можуть використовувати простіше, компактніше обладнання зі стандартними заходами безпеки. Застосування кожного типу різні, але доповнюють один одного. Висока напруга забезпечує ефективну передачу енергії по великих мережах, забезпечуючи електроенергією цілі міста та промислові комплекси, тоді як системи низької напруги відповідають за кінцевий розподіл до остаточних споживачів, забезпечуючи електроприладами, освітленням та електронними пристроями.